Вітаємо!

Протягом першого семестру наші студенти брали активну участь у Міжнародному дистанційному освітньому конкурсі       «Олімпіс 2017- Осіння сесія».                                     

Маємо 34 грамоти і 22 диплома.

              

Утилізація відходів

Утилізація відходів - проблема 21 століття

Розвиток промисловості і ріст урбанізації в будь-якій країні неминуче веде до екологічних проблем. Це призводить до забруднення навколишнього природного середовища і негативного впливу на здоров'я населення.  Щоб зменшити цей вплив, потрібна зміна екологічної політики і законодавства, вплив суспільного руху в захист навколишнього середовища.

 Ми щосекунди засмічуємо нашу планету різними відходами, які мають різний термін розкладу. Наприклад, кинутий недопалок проплаває у морі від 1 до 5 років, а пакет з поліетилену – від 10 до 20 років, пластик - понад 100 років.  Крім того розкладаючись побутові відходи виділяють у грунт та повітря небезпечні речовини, які потрапляючи в організм людини  можуть впливати на функцію кровотворення, викликаючи зміни морфологічного складу периферичної крові,  загрожувати, сприяючи розвитку канцерогенного, генетичних та інших віддалених біологічних ефектів.

 Досить дивна ситуація склалася в Україні з переробкою батарейок. Усі знають, що через наявність у них важких металів викидати їх разом зі звичайними побутовими відходами не можна. Однак що з ними робити - незрозуміло. Разом з батарейками небезпечні метали та сполуки як ртуть, кадмій, свинець, цинк та марганець потрапляють у ґрунтові води та річки, атмосферу, тим самим забруднюючи наше довкілля. 

За щорічними даними всеукраїнської екологічної ліги на одну людину приходиться 5 батарейок в рік, на одну сім’ю – 19 штук. В сумарній кількості виходить 12 тонн за один день, 4.5 тисяч за рік, а це – 300 млн. батарейок.

   Для кращого уявлення, африканський слон важить 6 тонн, виходить, що кожен день сумарна кількість викинутих батарейок дорівнює сумі двох африканських слонів.

        

 За даними екологів: одна пальчикова батарейка може  

 – забруднити 20 квадратних метрів ґрунту, причому він продовж 50 років буде непридатний для ведення сільського господарства;

 – забруднити 400 літрів води, а з урахуванням того, що сміття ще й спалюють, то усі ці токсичні відходи потрапляють у атмосферу; 

– у деяких випадках токсини можуть потрапити й до артезіанських вод, а з водою в організм людини, підвищуючи рівень ранньої смертності серед українців. 

Ми повинні свідомо та відповідально оберігати наше життя та життя оточуючих нас людей від потенційної загрози, шляхом правильної утилізації побутових відходів.  Будьте уважними та бережіть навколишнє середовище!

  

Онлайн клас

   Google Classroom – 

онлайн клас для ефективного навчання

     Всі ми розуміємо, що без нововведень в українській системі освіти зараз нікуди. Необхідно стимулювати самостійну  навчальну діяльність молоді, оскільки саме життя довело, що тільки ті знання, які людина набула самостійно, завдяки власному досвіду, думці і діям, стають справді ії здобутком. 
     Починаємо працювати над створенням онлайн класів. Google Classroom – це інструмент, що допомагає створювати і впорядковувати завдання, виставляти оцінки, коментувати і організовувати ефективне спілкування зі студентами в режимі реального часу або в режимі дистанційного навчання. Завдяки платформи Classroom можна організувати проектну роботу, перевернуте навчання, дистанційне навчання. Студенти мають змогу краще підготуватися до занять, а викладач індивідуально оцінити роботу кожного студента.   

ВІТАЮ З ДНЕМ УСІХ ЗАКОХАНИХ)

Повільним кроком наближається до нас,
Закоханих сердець чарівне свято,
Дарує кожному в цей день єдиний шанс,
Хоча і Валентинок є багато.

Кохання тільки серцем треба берегти
Амура зайвий раз не турбувати,
Місток надії й віри має пролягти
Між душами, щоб міцно вартувати.

Не пропускати заздрощів, пліток, біди,
Скидати зайве у глибоку річку.
Ти Валентину свою справжність доведи
І матимеш омріяну каблучку.

Кохання – Божий дар для радості життя,
Щоби себе продовжувати в дітях,
Щоб в старості не знати зради й каяття,
Щоб щастям достигав родинний китяг!

 Олена Коленченко

Мрії збуваються!

    Як добре, коли в тебе є мета,

І є для кого і для чого жити!..
Міняються і люди, і міста,
Надія вміє чудеса творити!

На хвильку зупини свій темп життя,
Про головне подумай наодинці:
Як маєш віру - буде відкриття!
Завчасно втратиш - зійдеш на зупинці...

Твій кожний крок - як Бога заповіт.
Лиш не зашкодь, тримай свою гординю!
Як маєш силу, свій здійсниш політ.
Твори добро і руш назустріч мрії!

 Олена Коленченко

Колосок весняний

Шановні студенти!

 Запрошую Вас до участі у міжнародному 

природничо-інтерактивному конкурсі 

" Колосок - весняний - 2018". 

10–11 клас

•  Для тих хто вперше буде брати участь у конкурсі „КОЛОСОК”, треба пройти тест на сайті www.kolosok.org.ua у грі „KOLOSOK-online” (категорія 9–11 класи).
• Прочитати у журналі „КОЛОСОК” статті: Ярослава Яцкова „Космічне сміття” (№ 3/10); Таїни Котик „Пронурок, водяний горобець” (№ 8/11); Ірини Пісулінської „Побачити у темряві” (№ 12/11); Юрія Шивали „Таємничі глибини Маріанської западини” (№ 7/12); Олександри Бурбело „Екскурсія до „космічного гостя” (№ 5/13); Олександра Шевчука „Найменший брат у сонячній планетній родинi” (№ 10/13); Олександра Шевчука „Сестра Землі” (№ 11/13); Олександра Шевчука „Скарби Червоної планети” (№ 12/13); „Друге чудо України: Дністровський каньйон” (№ 12/13); Олександра Шевчука „Гігант з червоною ознакою” (№ 1/14); Олександра Шевчука „У полоні кілець” (№ 2/14); Олени Крижановської „Подорож тропічних принцес, або Цікаві факти з історії відкриття нових видів орхідей та введення їх у культуру європейського садівництва. Частина 3” (№ 5/14); Ірини Пісулінської „Вилупки-паразити, або Сюжет для фільму жахів” (№ 6/15); Анни Зайцевої-Анциферової „Родинне дерево вовчків. Частина 2” (№ 11/16); Людмили Петринки „Географічні рекорди Землі. Частина 1” (№ 3/17); Марії Надраги „Для кого квітнуть рослини? Частина 2” (№ 9/17); Андрія-Тараса Башти „Дикий інтелект” (№ 10/17); Ірини Закатюк „Риби-монстри, чи Заручники морських глибин?” (№ 10/17); Галини Виховської „Звідки в морі сало та млинці?” (№ 2/18); Олександра Шевчука „Земля – наша рiдна планета. Частина 1” (№ 2/18); Олександра Шевчука „Земля – наша рiдна планета. Частина 2” (№ 3/18).

Можна  готуватися до конкурсу у Facebook. Треба зайти на сторінку і читати стрічку новин: https://www.facebook.com/Konkurs.Kolosok/

STEM-освіта

Наука повинна захоплювати, займатися наукою має бути цікаво, доступно і радісно.

STEM-освіта – це послідовність курсів або програм навчання, яка готує учнів до успішного працевлаштування, до освіти після школи або для того й іншого, вимагає різних і більш технічно складних навичок, зокрема із застосуванням математичних знань і наукових понять.

STEM (S - science, T - technology – Е-engineering – М-mathematics). 

Акронім STEM вживається для позначення популярного напряму в освіті, що охоплює природничі науки (Science), технології (Technology), технічну творчість (Engineering) та математику (Mathematics). Це напрям в освіті, при якому в навчальних програмах посилюється природничонауковий компонент + інноваційні технології. Технології використовують навіть у вивченні творчих, мистецьких дисциплін.