УКРАЇНСЬКІ ПЕРЕДЗВОНИ
Серпневі відзвеніли Передзвони -
Нетлінним словом сповнилась душа,
Сердець співочих мова калинова
Натхненно й ревно свято прикраша!
О рідна мово, зорями сповита,
У сяйві неба сонячних заграв!
Оспівана віками, перелита
Із серця в серце хвилями Дніпра!
В твоїм полоні солодко і терпко,
Ти, як вино, не випите до дна...
Краса твоя - нескорене люстерко,
Душа - як вільна птаха, як весна!
Лише відчуй, і римами озветься,
Ласкаво пригорни її тепло...
І джерело невичерпне проллється
На українське зморене чоло.
І проросте у пагінець любові,
І сили назбирає, і снаги,
Розквітнуть неба очі волошкові,
Вдягнувши в колір ніжний береги!
Поля, сади у жовтім оксамиті,
Палає України серце - стяг...
Єднаємо славетні диво-миті
У ріднім слові, величі звитяг!
Шануймося, бо рідні ми по крові,
І дух єдиний в генах ДНК!
Що нам вітри? І що дощі вихрові?
Ми разом! До останнього рядка!
Серпневі відзвеніли Передзвони -
Нетлінним словом сповнилась душа,
Сердець співочих мова калинова
Натхненно й ревно свято прикраша!
О рідна мово, зорями сповита,
У сяйві неба сонячних заграв!
Оспівана віками, перелита
Із серця в серце хвилями Дніпра!
В твоїм полоні солодко і терпко,
Ти, як вино, не випите до дна...
Краса твоя - нескорене люстерко,
Душа - як вільна птаха, як весна!
Лише відчуй, і римами озветься,
Ласкаво пригорни її тепло...
І джерело невичерпне проллється
На українське зморене чоло.
І проросте у пагінець любові,
І сили назбирає, і снаги,
Розквітнуть неба очі волошкові,
Вдягнувши в колір ніжний береги!
Поля, сади у жовтім оксамиті,
Палає України серце - стяг...
Єднаємо славетні диво-миті
У ріднім слові, величі звитяг!
Шануймося, бо рідні ми по крові,
І дух єдиний в генах ДНК!
Що нам вітри? І що дощі вихрові?
Ми разом! До останнього рядка!
